21 липня виповнюється 120 років від дня народження однієї з найяскравіших постатей українського визвольного руху XX століття Олени Теліги, яка для багатьох поколінь стала уособленням жіночності, свободи й вірності своїм ідеалам.
Українська поетеса, публіцистка, літературна критикиня, громадська діячка Олена Теліга усю себе присвятила служінню народові й мові, вона готова була життя віддати за Україну та її незалежність. Зброєю Олени стало слово. Вона прожила коротке, але дуже насичене життя,
Серед тисяч українських патріотів, які з різних причин мусили жити й працювати за межами рідної землі, була й Олена Теліга, яка майже все свідоме життя прожила в Чехословаччині й Польщі, мріяла повернутися у вільну, незалежну Україну й робила усе, щоб наблизити цей час.
У вересні 1941 року вона прибула до Рівного як учасниця Похідної групи ОУН. У той час місто стало одним із центрів українського культурного та громадського життя на окупованих територіях.
Згодом Олена Теліга переїхала до Києва, де продовжила активну громадську та культурну діяльність. Вона гуртувала навколо себе літераторів, які перебували в місті, очолила Спілку українських письменників та редколегію літературного додатку під назвою «Літаври» до газети «Українське слово».
Такий стан речей не влаштовував німецьку окупаційну адміністрацію. 12 грудня німці арештували редакцію «Українського слова», а «Літаври» заборонили.
Поетеса ще залишалася на свободі, хоча було зрозуміло, що наступна хвиля арештів не за горами. На умовляння друзів виїхати з Києва Олена відповіла, що вона більше не залишить місто.
9 лютого 1942 року Олену Телігу заарештували. Її чоловік, Михайло Теліга, який не був членом Спілки, видав себе за письменника, щоб бути разом з нею.
У київському гестапо письменниця перебувала у камері № 34. На сірому гестапівському мурі залишила вона свій останній автограф: угорі намальовано тризуб і напис — «Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга».
Датою загибелі письменниці-патріотки вважають 21 лютого 1942 року (точний день невідомий). Її разом з чоловіком розстріляли у Бабиному Яру.
Прожила Олена Теліга всього 36 років. По собі Олена залишила декілька поетичних збірок і слід в українській історії.
Життя і смерть поетеси стали для українців символом нескореності та відданості ідеї. Впродовж свого шляху вона стверджувала, що життя - це боротьба, і тільки в боротьбі полягає справжнє життя.
Матеріал підготувала Наталія ГРИНЕВИЧ
Розміщення на сайті Олександр ІЩУК